1. Словник синонімів Караванського

набігати

(з розгону) наскакувати, натикатися; (- хвилі) накочуватися; (військом) нападати; (- бурю) налітати; (на обличчя) покривати що; (- спогад) виринати, навертатися, (- сльози — ще) виступати, з'являтися; (на думку) спадати, спливати; (- людей) збігатися; (- воду) збиратися, натікати; (- літа) сповнятися; (- ґулю) вискакувати, з'являтися, сідати; (- свята) надходити, наставати; (кров 'ю) наливатися; (- масив зелені) наступати; дк. НАБІГТИ, (втрачене) знайти НАБІЙ, патрон; (у гарматі) гарматень, г. стрільно, сов. снаряд; (деінде) заряд.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набігати — набі́гати дієслово доконаного виду розм. набіга́ти дієслово недоконаного виду від: набі́гти Орфографічний словник української мови
  2. набігати — I наб`ігати-аю, -аєш, док., перех., розм. Багато бігаючи, дістати що-небудь або зазнати чогось. || Завагітніти (про неодружену жінку). II набіг`ати-аю, -аєш, недок., набігти, -біжу, -біжиш; мин. ч. набіг, -ла, -ло; док. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. набігати — НАБІ́ГАТИ, аю, аєш, док., що, розм. Багато бігаючи, дістати що-небудь або зазнати чогось. – Чи не набігала ти .. лихоманки? (Г. Квітка-Основ'яненко); // зневажл. Завагітніти (про неодружену жінку). Словник української мови у 20 томах
  4. набігати — (аж) сли́на (з ро́та (по губа́х)) ко́титься (тече́, набіга́є і т. ін.) / покоти́лася (потекла́, набі́гла і т. ін.) кому, у кого і без додатка. Фразеологічний словник української мови
  5. набігати — ЗАВАГІ́ТНІТИ без додатка, а також ким (стати вагітною), ЗАЧА́ТИ кого, що, заст., поет., ПОНЕСТИ́ без додатка, а також кого, що, розм., ЗАВАГОНІ́ТИ заст., ЗАВАГОТІ́ТИ заст.; НАБІ́ГАТИ без додатка, а також кого, що, розм. зневажл. (перев. Словник синонімів української мови
  6. набігати — НАБІ́ГАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Багато бігаючи, дістати що-небудь або зазнати чогось. — Чи не набігала ти.. лихоманки? (Кв.-Осн., II, 1956, 325); // Завагітніти (про неодружену жінку). Словник української мови в 11 томах
  7. набігати — Набігати, -гаю, -єш гл. Набѣгать, бѣгая получить. Набігав собі пранців. --------------- Набігати, -гаю, -єш сов. в. набігти, -біжу, -жи́ш, гл. 1) Набѣгать, набѣжать. Пішла вдова в поле жати, стала хмара набігати. Мет. 291. Вовки сіроманці набігали. Мет. Словник української мови Грінченка