набігати

(аж) сли́на (з ро́та (по губа́х)) ко́титься (тече́, набіга́є і т. ін.) / покоти́лася (потекла́, набі́гла і т. ін.) кому, у кого і без додатка. 1. Кому-небудь дуже хочеться з’їсти, випити щось або хто-небудь передчуває насолоду від чогось смачного, апетитного. — Якби можна… підстрелити, знаєте, зайця та спекти до бурячків у сметані.— Тьфу! Мовчіть-бо, бо слина котиться (М. Коцюбинський); (Пузир:) Зараз будемо обідать. Тільки вибачайте — у мене фрикасе нема, а по-хазяйськи: солонина до хріну, борщ .. (Золотницький:) Чудово! Аж слина котиться! (І. Карпенко-Карий); Оповідав Іван про все те так смачно, що аж слина текла по губах (Ю. Збанацький). (аж) сли́нка ко́титься (тече́). Салат, редька густо зеленіють біля тину — в Гриця аж слинка тече: це б він тут поласував (Ю. Збанацький). 2. Хто-небудь дуже хоче придбати щось, заволодіти чимсь принадним. Цариця, цар, дочка Лавина Зглядалися проміж себе, Із рота покотилась слина, До себе всякий і гребе Які достались Їм подарки, Насилу обійшлось без сварки (І. Котляревський). сли́нка коти́лася. Жалібніше про ясир треба писати. Щоб панові канцлеру слинка котилася від згадки про турчинок і невільників (Іван Ле).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

набігати — набі́гати дієслово доконаного виду розм. набіга́ти дієслово недоконаного виду від: набі́гти Орфографічний словник української мови
набігати — (з розгону) наскакувати, натикатися; (- хвилі) накочуватися; (військом) нападати; (- бурю) налітати; (на обличчя) покривати що; (- спогад) виринати, навертатися, (- сльози — ще) виступати, з'являтися; (на думку) спадати, спливати; (- людей) збігатися... Словник синонімів Караванського
набігати — I наб`ігати-аю, -аєш, док., перех., розм. Багато бігаючи, дістати що-небудь або зазнати чогось. || Завагітніти (про неодружену жінку). II набіг`ати-аю, -аєш, недок., набігти, -біжу, -біжиш; мин. ч. набіг, -ла, -ло; док. Великий тлумачний словник сучасної мови
набігати — НАБІ́ГАТИ, аю, аєш, док., що, розм. Багато бігаючи, дістати що-небудь або зазнати чогось. – Чи не набігала ти .. лихоманки? (Г. Квітка-Основ'яненко); // зневажл. Завагітніти (про неодружену жінку). Словник української мови у 20 томах
набігати — ЗАВАГІ́ТНІТИ без додатка, а також ким (стати вагітною), ЗАЧА́ТИ кого, що, заст., поет., ПОНЕСТИ́ без додатка, а також кого, що, розм., ЗАВАГОНІ́ТИ заст., ЗАВАГОТІ́ТИ заст.; НАБІ́ГАТИ без додатка, а також кого, що, розм. зневажл. (перев. Словник синонімів української мови
набігати — НАБІ́ГАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Багато бігаючи, дістати що-небудь або зазнати чогось. — Чи не набігала ти.. лихоманки? (Кв.-Осн., II, 1956, 325); // Завагітніти (про неодружену жінку). Словник української мови в 11 томах
набігати — Набігати, -гаю, -єш гл. Набѣгать, бѣгая получить. Набігав собі пранців. --------------- Набігати, -гаю, -єш сов. в. набігти, -біжу, -жи́ш, гл. 1) Набѣгать, набѣжать. Пішла вдова в поле жати, стала хмара набігати. Мет. 291. Вовки сіроманці набігали. Мет. Словник української мови Грінченка