1. Великий тлумачний словник сучасної мови

погано

пога́но

присл.

1》 Присл. до поганий 3), 5).

2》 Не так, як слід, як треба, як хотілося б і т. ін.

|| у знач. присудк. сл. Не можна, не слід.

|| Не повною мірою, не до кінця, не зовсім, мало.

3》 у знач. присудк. сл. Варте осуду.

|| Не годиться, не до речі.

4》 у знач. присудк. сл. Важко, негаразд у якому-небудь аспекті.

|| Недобре кому-небудь (про важкий фізичний або моральний стан).

5》 у знач. присудк. сл. Недобре, зле (про неуспішний перебіг справ, несприятливу, неблагополучну ситуацію).

|| Негарно (про несприятливе, неприємне оточення).

6》 у знач. ім. погано, невідм., с. Оцінка, що відображає низький рівень знань, незадовільну поведінку і т. ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погано — пога́но прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. погано — пр., недобре, кепсько, негарно, зле; (орати) не так, як треба <�слід>; (знати) мало, не до кінця; ПР. СЛ. негаразд, варто осуду, не годиться, не до речі; ШК. незадовільно. Словник синонімів Караванського
  3. погано — I абияк, навпростець, недоладно, недолуго, сяк-так, так-сяк, як-небудь Фразеологічні синоніми: з горем попоплам; з гріхом пополам; не до ладу; через верхи II див. негоже; недбало Словник синонімів Вусика
  4. погано — Пога́но, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. погано — ПОГА́НО, присл. 1. Присл. до пога́ний 3, 5. [Захарко:] Гапко! Щось ти погано смієшся! (М. Кропивницький); – Тебе, Давиде, погано бачила уві сні (А. Головко); Почав [чорт] лаятись, та так погано (Марко Вовчок); – Правда ж, ви не думаєте про мене погано?... Словник української мови у 20 томах
  6. погано — ле́гко (пога́но, недо́бре і т. ін.) лежи́ть. Не дуже оберігається, не охороняється; можна вкрасти. — Усе, каже, крадь, де тільки легко лежить… (Панас Мирний); — От скажіть, тату, а коли ми не брали того, що погано лежало? (М. Фразеологічний словник української мови
  7. погано — ДВІ́ЙКА (незадовільна оцінка успішності в навчанні), ДВА, НЕЗАДОВІ́ЛЬНО невідм., ПОГА́НО невідм., ПА́РА розм. (перев. у шкільному жаргоні). На останньому контрольному диктанті він зробив аж одинадцять помилок і йому поставили двійку (О. Словник синонімів української мови
  8. погано — ПОГА́НО, присл. 1. Присл. до пога́ний 3, 5. [Захарко:] Гапко! Щось ти погано смієшся! (Кроп., II, 1958, 144); — Тебе, Давиде, погано бачила уві сні (Головко, II, 1957, 88); Почав [чорт] лаятись, та так погано (Вовчок, VI, 1956, 270); — Правда... Словник української мови в 11 томах