покидати

I пок`идати-аю, -аєш, док., перех.

1》 Кинути все чи багато чого-небудь, всіх чи багатьох.

|| Абияк, недбало кинути все чи багато чого-небудь.

2》 Кинути без догляду все чи багато чого-небудь, всіх чи багатьох.

|| Вирушаючи кудись, кинути напризволяще все чи багато чого-небудь, всіх чи багатьох.

|| Припинити щось робити (про всіх чи багатьох).

|| кому. Залишити все чи багато чого-небудь для когось.

3》 Кидати що-небудь

4》 безос., розм. Вкрити що-небудь (сипом, виразками і т. ін.).

II покид`ати-аю, -аєш, недок., покинути, -ну, -неш, док., перех.

1》 Вирушаючи кудись, не брати з собою кого-, що-небудь.

|| Залишати без догляду кого-, що-небудь.

|| Не класти на місце щось і т. ін.

2》 Йти від кого-небудь, позбавляючи свого товариства.

|| Йти від кого-небудь, розлучатися з кимсь, позбавляючи своєї уваги, турбот і т. ін.

|| на що. Залишати когось у тяжкому, скрутному становищі (за значенням додатка).

|| на кого. Залишаючи кого-, що-небудь, доручати комусь догляд за ним.

|| у сполуч. зі сл. сирота в оруд. та знах. в. Помираючи, сиротити.

|| Переставати підтримувати спілкування, зв'язок з ким-небудь.

3》 Вирушаючи звідкілясь, переставати там жити, перебувати.

4》 Переставати чим-небудь займатися, припиняти щось робити.

|| Відкладати вбік знаряддя праці чи об'єкт дії.

|| Залишати якусь посаду, відмовлятися від дальшого виконання своїх обов'язків.

|| перен. Забувати про щось, звільнятися від чого-небудь.

5》 Залишати після себе наслідок своєї дії, діяльності.

6》 кому, а також у сполуч. зі сл. спадок. Віддавати, передавати у чиєсь користування, посідання, володіння і т. ін. (перев. після смерті).

|| Залишати сиротами (дітей).

7》 Зберігати, відкладати, залишати що-небудь (здебільшого для когось).

8》 Вирушаючи кудись, залишати кого-небудь для виконання якоїсь роботи, певних обов'язків і т. ін.

9》 перен. Переставати виявлятися; вичерпуватися, зникати (про силу, розум, почуття і т. ін.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me