рвучко
рву́чко
Присл. до рвучкий 1-2).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рвучко — рву́чко прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- рвучко — див. стрімголов, живо, молодцювате, бистрий Словник чужослів Павло Штепа
- рвучко — РВУ́ЧКО. Присл. до рвучки́й 1–2. Зігрітий спогадами, Семен немов не помічав, як рвучко вітер метляв полами його розстібнутого кожушка (Л. Словник української мови у 20 томах
- рвучко — РВУ́ЧКО. Присл. до рвучки́й 1-2. Зігрітий спогадами, Семен немов не помічав, як рвучко вітер метляв полами його розстібнутого кожушка (Сміл., Зустрічі, 1936, 160); Орися, бліда і злякана, побачивши Тимка, рвучко встала з-за столу (Тют. Словник української мови в 11 томах