Значення в інших словниках

  1. рвучко — рву́чко прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. рвучко — Присл. до рвучкий 1-2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рвучко — РВУ́ЧКО. Присл. до рвучки́й 1–2. Зігрітий спогадами, Семен немов не помічав, як рвучко вітер метляв полами його розстібнутого кожушка (Л. Словник української мови у 20 томах
  4. рвучко — РВУ́ЧКО. Присл. до рвучки́й 1-2. Зігрітий спогадами, Семен немов не помічав, як рвучко вітер метляв полами його розстібнутого кожушка (Сміл., Зустрічі, 1936, 160); Орися, бліда і злякана, побачивши Тимка, рвучко встала з-за столу (Тют. Словник української мови в 11 томах