1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розбитий

розби́тий

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розбити 1-11), 15).

|| розбито, безос. присудк. сл.

2》 у знач. прикм.Розколотий на шматки, потрісканий, побитий.

3》 у знач. прикм. Дуже поношений, рваний (про взуття).

4》 у знач. прикм. Який розтріпався, скуйовдився (про зачіску, волосся); розтріпаний.

5》 у знач. прикм. Знесилений, виснажений чим-небудь.

|| Морально пригнічений.

|| Кволий, безсилий (про тіло або його частини).

6》 у знач. прикм. Позбавлений жвавості, ритмічності, твердості (про ходу).

7》 у знач. прикм. Який втратив своє нормальне звучання (про голос); хриплий, дрижачий.

8》 у знач. прикм. Якого зіпсовано частою їздою, ходінням і т. ін. (про шлях, дорогу).

9》 у знач. прикм., перен. Якого занапащено, знівечено чим-небудь.

|| Якого погіршено, зіпсовано чимось.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбитий — розби́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розбитий — (глек) побитий; (човен) потрощений; (чобіт) рваний; (- армію) розгромлений, переможений; (- ходу) нетвердий; (горем) пригнічений; (- тіло) безсилий, кволий; (голос) хрипкий, тремтливий; (шлях) вибитий, вибоїстий; (- долю) занапащений, знівечений... Словник синонімів Караванського
  3. розбитий — див. переможений Словник синонімів Вусика
  4. розбитий — РОЗБИ́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розби́ти 1–11, 15. В моєму номері була розбита шибка в вікні, а через неї дув вітер (І. Нечуй-Левицький); Розгойдане море по всьому узбережжі викидало на пісок рештки розбитих під час шторму рибальських суденець (О. Словник української мови у 20 томах
  5. розбитий — ко́ло розби́того кори́та, зі сл. зоста́тися, залиши́тися і т. ін. Без того, на що розраховував, на що сподівався; ні з чим. — Ну, тоді хай вона одбиває в тебе Павла, хай тішиться, а ти .. зостанешся, коло розбитого корита,— з серцем кинула Соломія (В. Фразеологічний словник української мови
  6. розбитий — КОШЛА́ТИЙ (з поплутаним, відстовбурченим волоссям, вовною, волокнами тощо — про людину, тварину, тканину), КУДЛА́ТИЙ (КУДЛА́СТИЙ), КУЧМА́ТИЙ розм., КОСМА́ТИЙ розм., ПАТЛА́ТИЙ розм., ПЕЛЕХА́ТИЙ розм., КУСТРА́ТИЙ (КУШТРА́ТИЙ) розм., ЛАХМА́ТИЙ розм. Словник синонімів української мови
  7. розбитий — РОЗБИ́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розби́ти 1-11, 15. В моєму номері була розбита шибка в вікні, а через неї дув вітер (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах