розбитий

КОШЛА́ТИЙ (з поплутаним, відстовбурченим волоссям, вовною, волокнами тощо — про людину, тварину, тканину), КУДЛА́ТИЙ (КУДЛА́СТИЙ), КУЧМА́ТИЙ розм., КОСМА́ТИЙ розм., ПАТЛА́ТИЙ розм., ПЕЛЕХА́ТИЙ розм., КУСТРА́ТИЙ (КУШТРА́ТИЙ) розм., ЛАХМА́ТИЙ розм., ТИРХА́ТИЙ діал.; КОСТРУБА́ТИЙ (про волосся, брови тощо); РОЗКО́ШЛАНИЙ, ПОКО́ШЛАНИЙ, ЗАКО́ШЛАНИЙ, СКО́ШЛАНИЙ, РОЗКОШЛА́ЧЕНИЙ розм., РОЗКОСМА́ЧЕНИЙ розм., РОЗКУ́ШКАНИЙ розм., СКОЛО́ШКАНИЙ розм., РОЗТІ́ПАНИЙ розм., РОЗХРИ́СТАНИЙ розм., РОЗВИ́ХРЕНИЙ розм., ЗВИ́ХРЕНИЙ розм., РОЗБИ́ТИЙ розм. (який став кошлатим, розкошлатився); РОЗКУЙО́ВДЖЕНИЙ, СКУЙО́ВДЖЕНИЙ, ЗАКУЙО́ВДЖЕНИЙ, ПОКУЙО́ВДЖЕНИЙ, РОЗТРІ́ПАНИЙ, РОЗПА́ТЛАНИЙ розм., РОЗКУ́ДЛАНИЙ розм., ЗАКУ́ДЛАНИЙ розм., РОЗКУДЛА́ЧЕНИЙ розм., РОЗКУДО́ВЧЕНИЙ розм., ПОКУДО́ВЧЕНИЙ розм., РОЗКУ́ЧМАНИЙ розм., РОЗКУ́СТРАНИЙ розм., ЗАКУ́СТРАНИЙ (ЗАКУ́ШТРАНИЙ) розм., РОЗЧУ́ХРАНИЙ розм., РОЗКУ́ЙДАНИЙ діал. (перев. зі сплутаним, розтріпаним волоссям). Мати поцілувала його в кошлату голову (О. Гуреїв); Він у кошлатій бурці і в шляпі летів попереду своїх орлів (С. Скляренко); Як.. гляну на його здорові витрішкуваті очі, патлаті брови та чорну кудлату бороду, то мені все чогось здається, що то сидить дідько (І. Нечуй-Левицький); Великі білі вівчарки, наче ведмеді, скачуть на задніх лапах, і скаче на них довга кудласта вовна (М. Коцюбинський); Денис, повернувши кучмату голову до тепла, спить на кожусі (Григорій Тютюнник); Казились вітрюгани степові, І вили пси косматі (І. Муратов); У двері всунулась пелехата голова з дзюбатим обличчям, а за нею й довга фігура панотцева (М. Коцюбинський); Йому вчувається пісня голодного люду: ..чорні коряві руки, попечене обличчя, їх нечесані кустраті голови (Панас Мирний); Багнетів гострий блиск.. шапки кругом лахматі... (В. Сосюра); Розлога балка, Всюди до схилів туляться тісно ліплянки — Достоту тирхаті переполохані дрохви (І. Вирган); Рука командира лягла мені на кострубату голову (І. Цюпа); Молодий Горпищенко, озираючись, все бачить біля колодязя.. розкошланого, без картуза батька (О. Гончар); Ярослав засоромлено підводився, поправляв свою покошлану бороду (П. Загребельний); Хлопець.. швидко зняв шапку, і по його голові розсипалася закошлана смолиста чуприна (А. Хижняк); — Поможи, сестрице, — сказав поранений у плече солдат із скошланою рудою борідкою (Л. Первомайський); Наталя швидко підвелася, закинула за плечі розкошлачену косу (С. Васильченко); Вітер тріпав сколошканий чуб (Ю. Смолич); Пристав до нашого товариства.. худенький (навчитель) з розхристаною бородою (Лесь Мартович); Він ішов далі, простоволосий, з розвихреною світлою чуприною (А. Хижняк); Альберт Ейнштейн, знизавши плечима і покопирсавши п'ятірнею в звихреній зачісці, відштовхнувся від спогадів (Н. Рибак); Вбігла (Марина), похапцем, соромливо розбиту косу на голові підбирає (С. Васильченко); На порозі з'явився невеличкий сивий дідок із заспаними очима, з розкуйовдженою чуприною на голові (І. Шаповал); Спереду їх стояв кремезний хлопець в розірваному піджаці, з напущеним на лоб русявим скуйовдженим чубом (С. Васильченко); На закуйовдженій, нечесаній голівці красувалося два реп'яхи (Л. Яновська); Чому він і досі не поголив своєї покуйовдженої бороди.., я не питав — незручно (О. Досвітній); В дверях з'явився чоловік з розтріпаним волоссям на голові (І. Нечуй-Левицький); На порозі з'явилася розпатлана Маріїна голова (П. Панч); Крізь хвіртку просунулася руда, розкудлана Цвяхова голова (І. Франко); З хати одчинилося вікно, визирнула закудлана та заспана голова (С. Васильченко); З хати напроти вийшов високий юнак з чорним, розкудлаченим, кучерявим чубом (О. Копиленко); Лисі і розкудовчені голови апостолів похилені в чеканні довершення важливого обряду (Мирослав Ірчан); Хівря без корсета.., з покудовченим волоссям, без хустки (Грицько Григоренко); Хлопець стріпнув розкучманою "полькою" (Ю. Мушкетик); Червоний очіпок на розкустраній голові схилився набік (Панас Мирний); Сивувата голова Оксена, мов закуштрана мичка, запорошена остюками (І. Цюпа); Розчухраний, з піною на устах, задиханий, з переляканими очима, він міг вже самим своїм виглядом нагнати страху (Ірина Вільде); Марина тільки що встала й не вмивалася; очі в неї заспані, волосся розкуйдане (Панас Мирний).

ХРИПКИ́Й (який звучить не чисто, хрипло, з хрипом), ХРИПЛИ́ВИЙ, ХРИ́ПЛИЙ, ХРИПУ́ЧИЙ розм.; ОХРИ́ПЛИЙ, ПРИХРИ́ПЛИЙ, ПОХРИ́ПЛИЙ, СХРИ́ПЛИЙ розм. (який став звучати хрипко); НАДЛО́МЛЕНИЙ, НАДЛА́МАНИЙ, РОЗБИ́ТИЙ, НАДІ́РВАНИЙ, ЗІ́РВАНИЙ (який став звучати не чисто, з хрипінням, дрижанням, із зміненим тембром); ПРОКУ́РЕНИЙ розм. (про голос завзятого курця); ПРОПИ́ТИЙ розм. (про голос п'яниці). — Щось негайне? — Так, негайне, — промовив Сиволап хрипким, пропитим і прокуреним голосом (Д. Ткач); Чути глухий хрипливий кашель (В. Речмедін); Він навіть пробував щось говорити хриплим та здушеним голосом, але за кожним разом змовкав (М. Коцюбинський); І не говорить (диявол), а якимсь хрипучим голосом мекає (Остап Вишня); Коло ставників примостився дяк і охриплим, ослаблим голосом вичитував молитви (Панас Мирний); Я напружила всі сили і крикнула схриплим голосом (Н. Рибак); Осадивши біля поранених замиленого коня, крикнув (вершник) тривожним, не по-мужньому надломленим голосом: — Де князь? В дворі нещастя (Д. Міщенко); В сінях неждано надламаними голосами заспівали молоді півники (М. Стельмах); Голосом розбитим Кричала ключниця сердита на дівчат (переклад М. Рильського); Хором керував церковний дячок — згорблений старенький чоловічок з надірваним тенорком (С. Добровольський); Зірваний голос.