1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розкішний

розкі́шний

-а, -е.

1》 Який відзначається розкішшю (у 1 знач.), багатством оздоблення, коштовністю і т. ін.

|| Просторий, зручний для проживання.

|| Добре обладнаний, багато укомплектований.

|| Дуже смачний.

2》 Який супроводжується великими витратами грошей, марнотратством.

|| Який проходить у достатках, безтурботності.

3》 Щедрий на природні багатства.

|| Багатий, красивий.

|| Буйний у своєму рості, цвітінні.

4》 Який відзначається красою, пишністю, яскравістю.

|| Щедрий на тепло, яскраві фарби.

5》 Який задовольняє найвищі естетичні вимоги, смаки.

|| Вишуканий, прекрасний.

|| З красивою, привабливою зовнішністю (про людей).

|| В яскравому вбранні, пишний (про тварин і птахів).

|| розм. Огрядний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкішний — (про одяг) чудовий, пишний, багатий. Словник синонімів Полюги
  2. розкішний — розкі́шний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. розкішний — (край) багатий, щедрий; (чай) смаковитий; (обід) марнотратний, дорогий, п. царський; (- життя) комфортний, безтурботний; (палац) шикарний; (сон) чудовий; (дуб) буйний; (волос) пишний; (- сонце) яскравий, сліпучий; пр. РОЗКІШНО, (жити) на всю губу, на широку ногу, на панській стопі, паном діло. Словник синонімів Караванського
  4. розкішний — див. вродливий Словник синонімів Вусика
  5. розкішний — [роузк’ішнией і роуск’ішнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  6. розкішний — РОЗКІ́ШНИЙ, а, е. 1. Який відзначається розкішшю (у 1 знач.), багатством оздоблення, коштовністю і т. ін. Із стелі звисає розкішна важка люстра (О. Донченко); Пан лейтенант фон Бюлов одкидається на спинку розкішного крісла (П. Словник української мови у 20 томах
  7. розкішний — БАГА́ТИЙ (який відзначається великою кількістю чого-небудь), РОЗКІ́ШНИЙ підсил.; ЩЕ́ДРИЙ підсил. (який надходить у великій кількості); ПИ́ШНИЙ (про край, місцевість); ЛУКУ́ЛЛІВСЬКИЙ книжн. (про обід, бенкет). Словник синонімів української мови
  8. розкішний — Розкі́шний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. розкішний — РОЗКІ́ШНИЙ, а, е. 1. Який відзначається розкішшю (у 1 знач.), багатством оздоблення, коштовністю і т. ін. Із стелі звисає розкішна важка люстра (Донч., Вибр. Словник української мови в 11 томах