розкішний

РОЗКІ́ШНИЙ, а, е.

1. Який відзначається розкішшю (у 1 знач.), багатством оздоблення, коштовністю і т. ін.

Із стелі звисає розкішна важка люстра (О. Донченко);

Пан лейтенант фон Бюлов одкидається на спинку розкішного крісла (П. Колесник);

Ми зупинилися в недорогому, але чепурненькому готелі. Михайло із Ляськом у дешевенькому номері нагорі, а ми з дружиною – в розкішній кімнаті внизу (Олесь Досвітній);

Широко представлені на стендах розкішні, прекрасно ілюстровані видання класиків української літератури (з газ.);

// Просторий, зручний для проживання.

Густий, давній ліс. Під скелею галявина, на якій нап'ято розкішний намет (С. Васильченко);

– Коли я скажу, що бажаю розкішну хату на місці оцих руїн, .. – хіба це цілком особисте?.. (О. Довженко);

// Добре обладнаний, багато укомплектований.

– Здається, ще цього року ваша розкішна бібліотека збагатиться ще на один том (А. Головко);

В неділю Тарас Григорович прийшов до своїх польських друзів. Вони одразу оточили його і піднесли йому свої подарунки: розкішну скриньку фарб, тютюн, мольберт, набір пензлів (З. Тулуб);

// Дуже смачний.

Цілим морем лились найсолодші пиття, Поїдались розкішніші страви (П. Грабовський);

Чай був на диво запашний і розкішний (Ю. Яновський).

2. Який супроводжується великими витратами грошей, марнотратством.

За собою життя веселе, розкішне, без праці, без клопоту; перед собою – вбоге доживання віку, може, тяжка праця на старість (Панас Мирний);

М'ясо найкраще тим часом спекли і з рожен познімали. Кожному пайку дали, і розкішний бенкет розпочався (Борис Тен, пер. з тв. Гомера);

// Який проходить у достатках, безтурботності.

Яке-то моє дівування було розкішне й веселе, що й згадать любо! (Марко Вовчок).

3. Щедрий на природні багатства.

Згадається нам вся краса і принада, Якою багатий розкішний наш край (М. Вороний);

Без нас розкішний південь Задля мене мов тюрма (А. Кримський);

Крізь них виднілася розкішна лісова земля, по ній ніжно-голубою росою розбризкувались підсніжники (М. Стельмах);

// Багатий, красивий.

Такого розкішного міста, як Відень, може, і в світі нема (Леся Українка);

Хто не знає нашого розкішного Покуття у стіп Карпатських гір..? (Н. Кобринська);

Вітер не тиран, не володар! Він – .. творець цього розкішного світу (О. Бердник);

// Буйний у своєму рості, цвітінні.

Її довгі стрічки маяли на вітрі, неначе листя розкішного хмелю (І. Нечуй-Левицький);

Довго ще самі для себе будуть пахнути розкішні садові квіти (Г. Хоткевич);

Парк і справді був розкішний (Ю. Смолич);

Я лишилась сама. Не довго роздумуючи, лягла на розкішну траву, бо сон таки знемагав мене (О. Бердник);

Купив розкішні троянди, найкращі, які були на базарі (В. Дрозд).

4. Який відзначається красою, пишністю, яскравістю.

В мене волосся було густе, розкішне (І. Франко);

На нього дивився міцно збудований чоловік середнього росту, з розкішною бородою (Л. Смілянський);

Євдоким Юренко приліпив на розкішні роги волам дві свічечки (М. Стельмах);

// Щедрий на тепло, яскраві фарби.

Раю й я тобі, дівчино пишна: Пам'ятай собі накріпко те, Що весна і весела й розкішна Двічі людям у нас не цвіте (Я. Щоголів);

Моторошно було відчути, як смертельна небезпека .. руйнує всю високу новобудову свята, зведену з розкішного щирого сонця, з багатоповерхової зелені, з прозорих щасливих мрій... (О. Гончар);

Розкішна полуднева ніч показувала всю свою красу. Синє небо наче обіймало, тихе тепле повітря наче цілувало сонну, уквітчану пальмами й бананами землю (М. Грушевський).

5. Який задовольняє найвищі естетичні вимоги, смаки.

Палають мушкети, курить дим, горять дахи, руйнуються хати, стогнуть люди – розкішної тиші як і не було (Марко Вовчок);

Звідкілясь прилинув розкішний запах трав (Г. Хоткевич);

В розкішних русявих косах вже блищали сиві волосинки, неначе срібні нитки (І. Нечуй-Левицький);

Там, у маєтку, мали вони розкішне полювання (М. Рильський);

// Прекрасний, незвичайний.

– Я просто стужився за вами, за вашим розкішним ім'ям Феліцітас, тобто щаслива! (О. Кобилянська);

Любим сонце, Небосхил і сонце, Світлу тінь, Сни розкішні, Все гаї затишні: Тінь! Тінь (П. Тичина);

// З красивою, привабливою зовнішністю (про людей).

Розмови: – Який юнак розкішний! – Виконроб греблі Голик (О. Довженко);

// В яскравому вбранні, пишний (про тварин і птахів).

На порозі стояв розкішний в своєму гарячому пір'ї півень (М. Стельмах);

// розм. Огрядний.

Біля неї гніздилася розкішна, пудів на шість, матінка (Григорій Тютюнник).