1. Великий тлумачний словник сучасної мови

святитель

святи́тель

-я, ч., церк.

1》 Урочиста назва вищої особи духовної ієрархії – архієрея.

2》 Той, хто провів своє життя в служінні Богу й після смерті визнаний небесним заступником віруючих.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. святитель — святи́тель іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. святитель — 1. Те саме, що єпископ; 2. див. архиєрей-святитель Словник церковно-обрядової термінології
  3. святитель — СВЯТИ́ТЕЛЬ, я, ч., церк. 1. Урочиста назва вищої особи духовної ієрархії, архієрея. 2. Той, хто провів своє життя в служінні Богу й після смерті визнаний небесним заступником віруючих. Словник української мови у 20 томах
  4. святитель — СВЯТИ́ТЕЛЬ, я, ч., церк. 1. Урочиста назва вищої особи духовної ієрархії, архієрея. 2. Той, хто провів своє життя в служінні богу й після смерті визнаний небесним заступником віруючих. Словник української мови в 11 томах
  5. святитель — Святитель, -ля м. Святитель. І святитель не поможе, як іскажуть «Святий Боже!» Ном. № 8248. Словник української мови Грінченка