смішно

смі́шно

1》 Присл. до смішний.

|| у знач. присудк. сл.

2》 у знач. присудк. сл. Те саме, що безглуздо.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смішно — смі́шно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. смішно — пр., кумедно і всі пох. від СМІШНИЙ; (кому) о. <�аж> сміх бере кого; як пр. сл. сміх, сміхота. Словник синонімів Караванського
  3. смішно — СМІ́ШНО. 1. Присл. до смішни́й. Роман захихикав так противно та смішно, що аж малі діти зареготались (І. Нечуй-Левицький); Кравець довго вагався, доки, смішно надимаючись, зважився-таки запропонувати Ясногорській свої послуги (О. Гончар); // у знач. Словник української мови у 20 томах
  4. смішно — СМІ́ШНО. 1. Присл. до смішни́й. Роман захихикав так противно та смішно, що аж малі діти зареготались (Н.-Лев., VI, 1966, 406); Кравець довго вагався, доки, смішно надимаючись, зважився-таки запропонувати Ясногорській свої послуги (Гончар, III, 1959... Словник української мови в 11 томах
  5. смішно — Смі́шно нар. Смѣшно. Хоч смішно, аби затишно. Ном. № 12695. Словник української мови Грінченка