1. Великий тлумачний словник сучасної мови

спритник

спри́тник

-а, ч., рідко.

Спритна людина.

|| розм. Те саме, що ловкач.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спритник — спри́тник іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. спритник — див. спритний Словник синонімів Вусика
  3. спритник — СПРИ́ТНИК, а, ч., розм. Спритна людина. Рудий котусь показав себе дужчим і спритнішим навіть від такого проворного спритника, як київський жонглер Іван Покиван (О. Ільченко); // розм. Те саме, що ловка́ч. Словник української мови у 20 томах
  4. спритник — СПРИ́ТНИК, а, ч., рідко. Спритна людина. Рудий котусь показав себе дужчим і спритнішим навіть від такого проворного спритника, як київський жонглер Іван Покиван (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 234); // розм. Те саме, що ловка́ч. Словник української мови в 11 томах