та

I див. той.

II спол.

1. єднальний.

Уживається для поєднання двох рівноправних синтаксичних одиниць; за значенням відповідає спол. "і".

1》 Поєднує однорідні члени речення.

|| Поєднує в інтонаційне ціле два слова, що виражають єдине поняття або коло близьких понять.

|| З'єднує повторювані слова з метою підсилення вислову.

2》 Поєднує речення, які виражають одночасність дії.

|| Поєднує речення, у другому з яких є вказівка на несподіваність, раптовість дії, події.

Та й — а) поєднує однорідні члени речення й цілі речення; б) указує на несподіваний перехід від однієї дії до іншої; в) поєднує однорідні члени речення або цілі речення, що виражають причиново-наслідкові відношення.

2. приєднувальний.

Приєднує члени речення й цілі речення, що доповнюють, уточнюють раніше висловлену думку.

|| У сполуч. з присл. ще уточнює та підсилює виразність раніше висловленої думки.

|| Уживається в значенні, близькому до крім того, до того ж (із підсил. відтінком).

Та й — а) приєднує члени речення й цілі речення, що доповнюють, уточнюють раніше висловлену думку; б) на початку питального речення підсилює думку попереднього речення.

3. протиставний.

1》 Приєднує речення або члени речення зі значенням протиставлення, невідповідності чи обмеження попереднього; за значенням близький до спол. але, проте.

|| Уживається з обмежувальним значенням; за значенням близький до спол. тільки.

2》 Уживається в протиставно-допустових конструкціях на початку головного речення, підкреслюючи логічну невідповідність між змістом головного та підрядного речень.

|| З обмежувально-допустовим значенням уживається для сполучення однорідних членів речення.

|| Разом із спол. зате вживається з відтінком компенсаційного протиставлення.

Та ба — уживається для вираження заперечення сподіваної дії.

Та й то — поєднує речення або члени речення зі значенням протиставлення, невідповідності або обмеження попереднього.

4. перелічувальний.

Поєднує слова або цілі речення в переліку.

III част. підсил.

1》 Уживається на початку речення для посилення висловлюваної думки; адже, таж, тож.

|| Разом із част. так підсилює слово, перед яким стоїть (найчастіше прислівник, уживаний як обставина способу дії).

|| Уживається в питальному та окличному реченнях при слові, на яке падає логічний наголос.

|| Уживається з дієсловом наказового способу для підкреслення прохання чи спонукання.

|| Перед част. ні підсилює заперечувальний зміст речення.

2》 Уживається в різних мовних ситуаціях, коли немає можливості чи бажання точно відповісти на поставлене питання.

3》 Уживається в середині речення перед присудком чи групою присудка для підсилення їх значення.

|| Уживається в народній поезії та в стилізації під народнопоетичну мову.