1. Великий тлумачний словник сучасної мови

тінь

-і, ж.

1》 Темний відбиток на чому-небудь від предмета, освітленого з протилежного боку.

|| Зображення такого відбитку в живопису; місце, що зображує на малюнку, картині найменш освітлену частину, ділянку чого-небудь.

|| кого, чия, перен. Про того, хто ніколи не покидає іншого, завжди буває з ним разом.

2》 тільки одн. Місце, закрите чим-небудь від променів сонця, сяйва місяця або іншого джерела світла; затінений простір.

|| чого. Місце, затінене чим-небудь.

|| Частина приміщення, куди не доходить світло.

3》 Темрява, морок.

|| чого. Темрява ночі, вечора і т. ін.

4》 Темний відтінок на чому-небудь.

|| перен. Непорозуміння у взаєминах між ким-небудь.

5》 перен. Відбиття внутрішнього стану (турботи, тривоги, гніву, смутку і т. ін.) на обличчі, в очах людини.

|| чого. Вираз, зовнішній прояв якого-небудь почуття, стану людини (звичайно смутного, тривожного).

6》 перен. Ледве вловимий слід, найменша ознака чого-небудь, натяк на наявність чогось.

7》 Невиразні в темряві, за поганої видимості обриси людини, тварини або предмета; силует.

8》 Привид, примара.

|| міф. Дух, душа померлого.

|| перен. Про кого-небудь виснаженого, дуже блідого, схудлого, хто нагадує привид, примару.

|| перен. Образ кого-, чого-небудь, що тримається чи з'являється в пам'яті.

|| перен. Уживається як символ незабутніх дій, досягнень чи здобутків діяльності кого-небудь померлого, загиблого.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тінь — тінь іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. тінь — (місце з тінню) затінок, холодок, затінь, тіньок, тінява; (вечірня) сутінок, присмерк, с. темрява, морок; М-О відтінок <н. класти тінь>; (від кого) силюета, св. силует; П. підозра, пляма <н. Словник синонімів Караванського
  3. тінь — див. наклеп Словник синонімів Вусика
  4. тінь — [т'ін'] -н'і, ор. -н':у, р. мн. -неий Орфоепічний словник української мови
  5. тінь — ТІНЬ, і, ж. 1. Темний відбиток на чому-небудь від предмета, освітленого з протилежного боку. Сонце вже клонилося до заходу, з дерев і гір лягали довгі тіні і закривали долини (І. Словник української мови у 20 томах
  6. тінь — Від своєї тіні не втечеш. Людина всюди залишається такою, якою вона є. Де тінь, там сонце за хмарою. З-за хмари сонця не видно. В переносному значенні означає: де панує несправедливість, там правду приховують. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. тінь — І, ж., знев. Тіло. Що за мутна тінь тут тусується? Словник сучасного українського сленгу
  8. тінь — без ті́ні чого. З цілковитою відсутністю сліду чого-небудь, натяку на щось. Льотчик .. заговорив до своїх рятівниць незвично серйозним тоном, без тіні жарту (О. Гончар). боя́тися своє́ї (вла́сної) ті́ні. Дуже боятися; бути занадто боязким, лякливим. Фразеологічний словник української мови
  9. тінь — ПРИ́ВИД (дух перев. померлого, який привиджується людям забобонним або з хворобливою уявою), ПРИВИ́ДДЯ рідше, ПРИМА́РА, МАРА́, МАНА́, ТІНЬ, ПОТОРО́ЧА розм., ПРИЧУ́ДА розм., ФАНТО́М книжн., ВІ́ЗІЯ книжн., МРІ́Я заст., ОБМА́РА діал., МАНІЯ́ діал. Словник синонімів української мови
  10. тінь — Тінь, ті́ні, ті́ні, ті́нню; ті́ні, ті́ней, ті́ням, ті́нями Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. тінь — ТІНЬ, і, ж. 1. Темний відбиток на чому-небудь від предмета, освітленого з протилежного боку. Сонце вже клонилося до заходу, з дерев і гір лягали довгі тіні і закривали долини (Фр. Словник української мови в 11 томах
  12. тінь — Тінь, -ні ж. Тѣнь. Розживемось, як сорока на лозі, а тінь на воді. Ном. № 2289. тільки його́ тінь хо́дить, — т. е. такой онъ худой, изнеможенный. Ном. № 8206. Словник української мови Грінченка