1. Великий тлумачний словник сучасної мови

худобина

худо́бина

-и, ж., розм.

1》 Окрема чотиринога свійська сільськогосподарська тварина.

2》 збірн. Те саме, що худоба 1).

3》 перен. Те саме, що бидло 2), 3).

4》 збірн., діал. Те саме, що худоба 3).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. худобина — худо́бина іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. худобина — див. худоба Словник синонімів Вусика
  3. худобина — ХУДО́БИНА, и, ж., розм. 1. Одна чотиринога сільськогосподарська свійська тварина; животина. Сіромастий кінь, якого запрягав Лук'ян Дарій в легенький візок тільки для особистого виїзду, був худобиною розумною і сумирної вдачі (А. Словник української мови у 20 томах
  4. худобина — МАЙНО́ (речі, які комусь належать на правах власності), ДОБРО́, ПОЖИ́ТОК, ПОЖИ́ТКИ, СТА́ТКИ, МАЄ́ТОК розм., МАЄ́ТНІСТЬ розм., ВЖИ́ТОК (УЖИ́ТОК) заст., ФОРТУ́НА заст.; ЗБІ́ЖЖЯ (хатні, господарські, особисті речі); НА́ДІБОК, СКАРБ розм. (перев. Словник синонімів української мови
  5. худобина — ХУДО́БИ́НА, и, ж., розм. 1. Окрема чотиринога свійська сільськогосподарська тварина. Сіромастий кінь, якого запрягав Лук’ян Дарій в легенький візок тільки для особистого виїзду, був худобиною розумною і сумирної вдачі (Іщук, Вербівчаии, 1961, 161)... Словник української мови в 11 томах
  6. худобина — Худо́би́на, -ни ж. Скотина, одна скотина. Рудч. Ск. II. 183. Гн. І. 17. Запрагай коня: Господь дає тобі худобину ( = коня). Драг. 93. В дорозі, у гостині пам'ятай о худобині. Ном. № 10191. Мав дещо худобини. Св. Л. 275. Словник української мови Грінченка