1. Великий тлумачний словник сучасної мови

це

I част.

1》 вказ. Уживається для підкреслення, вирізнення того чи іншого члена речення.

|| Уживається як вказівне слово на межі двох речень, з яких друге містить тлумачення, роз'яснення першого.

2》 підсил. Уживається для підсилення значення пит. займ. або присл., що входить до складу пит. речення.

3》 підсил. Служить для підсилення загальної виразності, значущості всього висловлювання або якої-небудь його частини.

II див. цей.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. це — це частка незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. це — ЦЕ¹, част. 1. вказ. Уживається для підкреслення, виділення того чи іншого члена речення. [Чоловік:] Це завтра свято військове у нас, ми маємо усі піти в вінках (Леся Українка); Хто каже, що буде дощ? Це той песиміст-барометр тримав нас все у тривозі (М. Словник української мови у 20 томах
  3. це — це: ◊ це ті́шить мою ду́пу → тішити Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. це — Це було за короля Горошка, як було людей трошки. Глум з брехуна, який говорить неймовірне. Це не те, що мете, а то, що зверху йде. Це не вітер, а сніг. Це ще тоді діялося, як шкуряні гроші на світі були. Це було дуже давно. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. це — де (ж) таки́ (пак, це, таке́) ви́дано. Уживається для вираження здивування або обурення чим-небудь незвичним або неприйнятним. — Дивлюсь — мій Стефанко лежить, як колода спухлий. Чи баба бреше, чи вона дурна. Фразеологічний словник української мови
  6. це — ЦЕ¹, част. 1. вказ. Уживається для підкреслення, виділення того чи іншого члена речення. [Чоловік:] Це завтра свято військове у нас, ми маємо усі піти в вінках (Л. Укр., II, 1951, 485); Хто каже, що буде дощ?... Словник української мови в 11 томах
  7. це — Це см. се. Словник української мови Грінченка