1. Великий тлумачний словник сучасної мови

чинно

чи́нно

розм.

Присл. до чинний II.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чинно — ЧИ́ННО, розм. Присл. до чи́нний². По черзі зливали [священики] один одному на руки воду з чайничка й також чинно зійшли всі на трибуну (Іван Ле); [Панна:] Прошу поводитись із нами чинно, бо тут ізо мною є дядя, а він жартів не любить (С. Словник української мови у 20 томах
  2. чинно — чи́нно прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  3. чинно — ЧИ́ННО, розм. Присл. до чи́нний². По черзі зливали [священники] один одному на руки воду з чайничка й також чинно зійшли всі на трибуну (Ле, Міжгір’я, 1953, 70); [Панна:] Прошу поводитись із нами чинно, бо тут ізо мною є дядя, а він жартів не любить (Вас., III, 1960, 430). Словник української мови в 11 томах