бесідник
Бесі́дник. Промовець, доповідач. Не раз зітхав він, бачучи, як на підлогу летіли склянки і як стогнали дубові столи під кулаками занадто вже промовистих бесідників (Галіп, 43); На послідних засіданях україньского клюбу порішили наші посли внести на найблизшім повнім засіданю палати послів самостійне нагляче внесене в справі галицких надужить виборчих, причім яко внескодавці і головні бесідники виступлять пп. Окуневский і Давидяк (Б., 1907, 69, 1).
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.