бесідник
бе́сідник
-а, ч.
1》 Учасник бесіди (у 1 знач.); співрозмовник.
2》 рідко. Особа, яка проводить бесіду (у 2 знач.); лектор, доповідач.
3》 зах. Той, хто виступає на зборах; промовець, оратор.
Великий тлумачний словник сучасної української мови