подобати
Подоба́ти. Бути подібним, схожим на когось. Він був високий ростом, вищий від свого брата, але ніжно збудований, як мати. З лиця подобав також на неї і був би гарний, коли б не його безустанно заблуканий погляд, що мав у собі щось зимного й несупокійного (Коб., Земля, 251)
// порівн. пол. podobny, рос. подобный — подібний, схожий, пол. podobizna — портрет, podobieństwo — подібність, схожість.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.