табу
ТАБУ (полінез. — прибл. недоторканий, заборонений) — комплекс уявлень, пов'язаний з певною системою приписів і заборон, накладених на людей, тварин, рослини, предмети, дії чи слова, за порушення яких має настати надприродне покарання. Т. є універсальною формою регламентації і регуляції життя первісного суспільства. Система Т., формуючись як релігійно-правове відношення, зазнає певних історичних трансформацій, секуляризується й стає смислоутворювальним чинником також світських правових відношень.
О. Бучма
Філософський енциклопедичний словник