бідняга

Безталанний, безталанна, безталанночка, бідолаха, бідолашка, бідолашний, бідаха, бідака, бідачка, небогий, небога, неборак, неборака, сарака, сердека, сердега, сердешний, сердешна, сірома, сіромаха, сіромашний, див. бідняк, бідність, бездольний, безщасний

Значення в інших словниках

1. бідняга — бідня́га іменник чоловічого або жіночого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. бідняга — -и, ч. і ж. Нещасна людина; бідолаха.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бідняга — БІДНЯ́ГА, рідко БІДНЯ́КА, и, ч. і ж. Нещасна людина, яка викликає жалість, співчуття. Пропав навік сей Маг бідняга, Порхне душа на другий бік (І. Котляревський); Великий піст настав, – Гордій щось сохнути начав. Бідняка він! За неділь кілька Зісох, зів'яв, як тая квітка! (С. Руданський).  Словник української мови у 20 томах
4. бідняга — див. бідний; бідолаха; нещасливий  Словник синонімів Вусика
5. бідняга — НЕЩА́СНИЙ у знач. ім. (той, хто зазнав багато лиха, кривди, поневірянь і т. ін.), НЕЩАСЛИ́ВЕЦЬ, НЕЩА́СНИК розм., БЕЗТАЛА́ННИК, БІДОЛА́ШНИЙ розм., БІДОЛА́ХА розм., БІДНЯ́ГА розм., БІДА́К розм. рідше, СЕРДЕ́ШНИЙ розм., СЕРДЕ́ГА розм.  Словник синонімів української мови
6. бідняга — Бідня́га, -ги, -зі; -ня́ги, -ня́г і бідня́ка, -ки, -ці; -ня́ки, -ня́к  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. бідняга — БІДНЯ́ГА, рідко БІДНЯ́КА, и, ч. і ж. Нещасна людина; бідолаха. Пропав навік сей Маг бідняга, Порхне душа на другий бік (Котл., І, 1952, 260); Та от великий піст настав, — Гордій щось сохнути начав. Бідняка він! За неділь кілька Зісох, зів’яв, як тая квітка! (Рудан., Тв., 1956, 81).  Словник української мови в 11 томах