фара —
фа́ра 1 іменник жіночого роду ліхтар фа́ра 2 іменник жіночого роду будинок священика діал.
Орфографічний словник української мови
фара —
ФА́РА¹, и, ж. Електричний ліхтар із рефлектором на передній частині автомобіля, трактора, локомотива тощо для освітлення дороги. Від грейдера до їхнього табору повернуло дві сліпучі фари (Ю.
Словник української мови у 20 томах
фара —
фа́ра парафіяльний костел (ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
фара —
Приходський костьол
Словник застарілих та маловживаних слів
фара —
I -и, ж. Електричний ліхтар із рефлектором на передній частині автомобіля, трактора, локомотива тощо для освітлення дороги. II -и, ж., діал. Будинок, у якому живе священик. III -и, ж., розм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
фара —
фа́ра (франц. phare) електричний ліхтар на транспортній машині, яким освітлюють дорогу. Від назви о. Фарос (поблизу Александрії), що в давнину славився своїм маяком.
Словник іншомовних слів Мельничука
фара —
ФА́РА¹, и, ж. Електричний ліхтар із рефлектором на передній частині автомобіля, трактора, локомотива тощо для освітлення дороги. Від грейдера до їхнього табору повернуло дві сліпучі фари (Ю. Янов.
Словник української мови в 11 томах
фара —
Фара, -ри ж. Первый изъ семи классовъ духовныхъ училищъ и семинарій. Сим. 175.
Словник української мови Грінченка