Значення в інших словниках
-
фара —
фа́ра 1 іменник жіночого роду ліхтар фа́ра 2 іменник жіночого роду будинок священика діал.
Орфографічний словник української мови
-
фара —
Світлячка, ліхтар, ліхтарик
Словник чужослів Павло Штепа
-
фара —
ФА́РА¹, и, ж. Електричний ліхтар із рефлектором на передній частині автомобіля, трактора, локомотива тощо для освітлення дороги. Від грейдера до їхнього табору повернуло дві сліпучі фари (Ю.
Словник української мови у 20 томах
-
фара —
фа́ра парафіяльний костел (ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
фара —
(-и) ж., частіше мн. фари, фар. 1. крим., жрм. Очі. БСРЖ, 621; СЖЗ, 105; ЯБМ, 2, 463. 2. крим. Окуляри. СЖЗ, 105; ЯБМ, 2, 463. 3. мол. Легкова машина, таксі. БСРЖ, 621; ПСУМС, 72.
Словник жарґонної лексики української мови
-
фара —
I -и, ж. Електричний ліхтар із рефлектором на передній частині автомобіля, трактора, локомотива тощо для освітлення дороги. II -и, ж., діал. Будинок, у якому живе священик. III -и, ж., розм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
фара —
фа́ра (франц. phare) електричний ліхтар на транспортній машині, яким освітлюють дорогу. Від назви о. Фарос (поблизу Александрії), що в давнину славився своїм маяком.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
фара —
ФА́РА¹, и, ж. Електричний ліхтар із рефлектором на передній частині автомобіля, трактора, локомотива тощо для освітлення дороги. Від грейдера до їхнього табору повернуло дві сліпучі фари (Ю. Янов.
Словник української мови в 11 томах
-
фара —
Фара, -ри ж. Первый изъ семи классовъ духовныхъ училищъ и семинарій. Сим. 175.
Словник української мови Грінченка