фара
фа́ра
I -и, ж.
Електричний ліхтар із рефлектором на передній частині автомобіля, трактора, локомотива тощо для освітлення дороги.
II -и, ж., діал.
Будинок, у якому живе священик.
III -и, ж., розм.
Невеликий радар, що використовується дорожньою міліцією для контролю швидкості транспортних засобів.
IV -и, ж.
Перший клас духовного училища або семінарії.
Великий тлумачний словник сучасної української мови