Значення в інших словниках
-
стуконути —
стукону́ти дієслово доконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
-
стуконути —
СТУКОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр., кого, що і без прям. дод., чим і без дод., розм. Підсил. до сту́кнути. Потоцький стуконув об стіл келихом (М. Старицький); – Нагайкою як стуконе по столі, як криконе, як рвоне! (М. Чабанівський).
Словник української мови у 20 томах
-
стуконути —
-ну, -неш, док., однокр., перех. і неперех., чим і без додатка, розм. Підсил. до стукнути.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
стуконути —
СТУКОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр., перех. і неперех., чим і без додатка, розм. Підсил. до сту́кнути. Потоцький стуконув об стіл келихом (Стар., Облога.., 1961, 27); — Нагайкою як стуконе по столі, як криконе, як рвоне! (Чаб., Катюша, 1960, 12).
Словник української мови в 11 томах