благовісний
Благовісний, -а, -е
1) Благовѣщенскій. Із благовісного теляти добра не ждати. Ном. № 420.
2) Полуумный, сумасшедшій. Благовісний, мов у петрівку теля. Ном. № 13795.
Словник української мови ГрінченкаБлаговісний, -а, -е
1) Благовѣщенскій. Із благовісного теляти добра не ждати. Ном. № 420.
2) Полуумный, сумасшедшій. Благовісний, мов у петрівку теля. Ном. № 13795.
Словник української мови Грінченка