благовісник
Благовісник, -ка
м.
1) Благовѣститель. Чуб. ІІІ. 12.
2) = Благовіщення. Благовісник старший від Великоднє. Фр. Пр. 59. То же значеніе и въ записяхъ Залюбовск., а въ ХСб. І. 74 — праздникъ: соборъ архангела Гавріила 26 марта.
Словник української мови Грінченка