мішма
Мішма
нар. Въ перемежку, смѣшанно. Ідуть мішма, — дивіт-но ся: москалі й селяне з ними, а не лишень москалі сами. Камен. у.
Словник української мови ГрінченкаМішма
нар. Въ перемежку, смѣшанно. Ідуть мішма, — дивіт-но ся: москалі й селяне з ними, а не лишень москалі сами. Камен. у.
Словник української мови Грінченка