мішма —
мі́шма 1 прислівник впереміш незмінювана словникова одиниця мі́шма 2 іменник жіночого роду мішанина
Орфографічний словник української мови
мішма —
I впереміш, навпереміш, напереміш, упереміш II див. гуртом; мішанина; упереміш
Словник синонімів Вусика
мішма —
розм. 1》 присл. Те саме, що впереміш. 2》 у знач. ім. мішма, -и, ж., рідко. Те саме, що мішанина.
Великий тлумачний словник сучасної мови
мішма —
МІ́ШМА, розм. 1. присл. Те саме, що впере́міш. Думки мішма йшли у неї в голові, вона почувала тільки, що нове, страшне лихо от-от упаде їй на голову (Б. Грінченко); Мішки з цукром ..
Словник української мови у 20 томах
мішма —
ВПЕРЕ́МІЖ (УПЕРЕ́МІЖ) (чергуючи, чергуючись з чимсь, кимсь іншим; перемішуючи, перемішуючись), ВПЕРЕ́МІШ (УПЕРЕ́МІШ), ВСУ́МІШ (УСУ́МІШ), ВПЕРЕ́МІЖКУ (УПЕРЕ́МІЖКУ) розм., МІ́ШМА розм. Засипали туди (в домниці) впереміж з вугіллям руду (С.
Словник синонімів української мови
мішма —
Мі́шма, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
мішма —
МІ́ШМА, розм. 1. присл. Те саме, що впере́міш. Думки мішма йшли у неї в голові, вона почувала тільки, що нове, страшне лихо от-от упаде їй на голову (Гр., І, 1963, 397); Мішки з цукром..
Словник української мови в 11 томах
мішма —
Мішма нар. Въ перемежку, смѣшанно. Ідуть мішма, — дивіт-но ся: москалі й селяне з ними, а не лишень москалі сами. Камен. у.
Словник української мови Грінченка