Значення в інших словниках
-
наполохати —
наполо́хати дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
наполохати —
-аю, -аєш, док., перех. Викликати страх, переляк; налякати, настрашити. || Викликати неспокій, тривогу, побоювання і т. ін. || Налякавши, примусити кого-небудь насторожитися або й зовсім залишити своє місце.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
наполохати —
НАПОЛО́ХАТИ, аю, аєш, док., кого, що. Викликати у кого-небудь страх, переляк; налякати, настрахати. Він боявся наполохати Катрю, бо могла захлинутися ненароком, і тому виплив біля неї зовсім тихо (В. Кучер); – Диви? Справді роман.
Словник української мови у 20 томах
-
наполохати —
ЛЯКА́ТИ (виклика́ти почуття страху, переляку), СТРАХА́ТИ, СТРАШИ́ТИ, ПОГРО́ЖУВАТИ, СПОЛО́ХУВАТИ, ПОЛО́ХАТИ, СТРАЩА́ТИ розм. рідше, СПУ́ДЖУВАТИ діал., ЖАХА́ТИ підсил. — Док.
Словник синонімів української мови
-
наполохати —
НАПОЛО́ХАТИ, аю, аєш, док., перех. Викликати страх, переляк; налякати, настрашити. [Павло:] Катря кликала мене до цієї криниці, а й досі її нема? Чого їй хочеться від мене? Чимсь мене наполохать хоче… (Крон.
Словник української мови в 11 томах