тупотіння
Тупоті́ння, -ня
с. = тупотання. Крик, свистіння й тупотіння лилося таки з того краю. Левиц. Пов. 139.
Словник української мови ГрінченкаТупоті́ння, -ня
с. = тупотання. Крик, свистіння й тупотіння лилося таки з того краю. Левиц. Пов. 139.
Словник української мови Грінченка