безпремінний
БЕЗПРЕМІ́ННИЙ, а, е, розм., заст.
Неодмінний, обов'язковий.
Потреба розумної, живої, корисної праці сталася для нього безпремінною умовою життя (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)БЕЗПРЕМІ́ННИЙ, а, е, розм., заст.
Неодмінний, обов'язковий.
Потреба розумної, живої, корисної праці сталася для нього безпремінною умовою життя (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)