блекотний
БЛЕКО́ТНИЙ, а, е.
Прикм. до блекота́ 1.
Блекотний запах;
// Який паразитує на блекоті.
Гусінь блекотної совки виїдає насіння в недостиглих плодах рицини (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)БЛЕКО́ТНИЙ, а, е.
Прикм. до блекота́ 1.
Блекотний запах;
// Який паразитує на блекоті.
Гусінь блекотної совки виїдає насіння в недостиглих плодах рицини (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)