бідка
БІ́ДКА, и, ж.
Зменш. до біда́2.
Осавула ледве поспішав за ним маленькою бідкою (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)БІ́ДКА, и, ж.
Зменш. до біда́2.
Осавула ледве поспішав за ним маленькою бідкою (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)