бідолах
БІДОЛА́Х, а, ч., розм., рідко.
Те саме, що бідола́ха.
Знала вона, як з ким поводитись .. Прийде який-небудь бідолах, то вона йому гучно говорить (Марко Вовчок).
Словник української мови (СУМ-20)БІДОЛА́Х, а, ч., розм., рідко.
Те саме, що бідола́ха.
Знала вона, як з ким поводитись .. Прийде який-небудь бідолах, то вона йому гучно говорить (Марко Вовчок).
Словник української мови (СУМ-20)