вимога
ВИМО́ГА, и, ж.
1. Наполегливі побажання, прохання, виражені в категоричній формі.
Громадянин у синій полатаній сорочці навипуск стверджує свої прохання, навіть вимогу (І. Микитенко);
Листівка закінчувалася закликом до боротьби з польськими окупантами.., вимогами волі і землі (Ірина Вільде).
2. перев. мн. Норми, правила, яким хто-, що-небудь повинні підлягати.
[Меценат:] В моїй господі звичай римський, і він свої вимоги має (Леся Українка);
Він шанує матір і виконує вимоги батьківських звичаїв (Іван Ле);
Провідні вимоги мовного етикету – ввічливість, уважність і чемність співрозмовників (з наук.-попул. літ.);
Індустріалізація будівництва ставить високі вимоги до будівельних матеріалів. Вони мають бути міцні, легкі, економічні й довговічні (із журн.).
3. перев. мн. Потреби, запити, які хто-, що-небудь має або висуває до когось, чогось.
Старшина прагнула шляхетських прав, панування в державі, і суто церковна освіта не відповідала її вимогам (З. Тулуб);
Овочеві рослини за вимогами до температури можна поділити на дві групи: теплолюбні та холодостійкі (з наук. літ.).
4. Офіційний документ із проханням видати що-небудь, направити кого-небудь у чиєсь розпорядження і т. ін.
Вимогу на одержання матеріалів, інструменту і запасних частин виписує водій (з навч. літ.);
Боргова вимога.
Висува́ти / ви́сунути вимо́гу див. висува́ти;
(1) На вимо́гу – відповідно до чийого-небудь прохання, наказу і т. ін.
Я пройшов наперед, до водія, і прошу його спинити машину на зупинці, де автобус спиняється тільки на вимогу (Б. Антоненко-Давидович);
На вимогу комбата артилерійський підтримуючий полк вислав дві самохідні гармати (О. Гончар);
Апостиль проставляється на вимогу особи, яка підписала документ, або будь-якого пред'явника документа (з мови документів).
△ (2) Платі́жна вимо́га – розрахунковий документ, що містить вимогу стягувача або отримувача до банку, який обслуговує платника, здійснити без погодження з платником переказ визначеної суми коштiв із рахунку платника на рахунок отримувача.
У разі провадження виконавчих дій щодо списання з рахунку клієнта-боржника коштів у певній іноземній валюті оформляється платіжна вимога на списання певної іноземної валюти (з мови документів);
(3) Позо́вна вимо́га, юр. – цивільний процесуальний засіб, яким забезпечується реалізація права громадян на звернення до суду для захисту їх інтересів у спірних правовідносинах.
Позовна вимога має складові частини: предмет, підставу і зміст (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)