Словник української мови у 20 томах

віза

ВІ́ЗА, и, ж.

1. Напис на документі, який засвідчує, що його перевірено офіційною особою.

[Ярчук:] Треба, щоб список дістав принципіальну [принципову] візу директора (І. Микитенко);

Обов'язково має бути віза директора Департаменту на проектах рішень колегій та вихідних листах (з мови документів).

2. Дозвіл на в'їзд кого-небудь до певної країни, виїзд із країни чи проїзд через її територію.

Мама прислала виклик і візу. В червні полечу до Індії (О. Бердник);

// Позначка в закордонному паспорті про дозвіл в'їзду на територію певної країни, виїзду з неї або перебування в ній.

Заявники подають свої документи в консульський відділ, і якщо ці папери не викликають додаткових запитань, забирають паспорт із проштемпельованою візою (з газ.).

(1) Дипломати́чна ві́за – різновид в'їзної візи, що надається безкоштовно керівникам держав і урядів, міністрам, депутатам парламентів та іншим особам, що мають дипломатичний статус у процесі виконання покладених на них функцій у сфері зовнішніх відносин.

Окрім дозволу на в'їзд, виїзд, проживання чи проїзд через територію певної держави, дипломатична віза свідчить про те, що відповідна особа заслуговує на особливу увагу і пошану з боку влади держави перебування (з наук.-попул. літ.);

(2) Ділова́ ві́за – дозвіл на в'їзд бізнесменам для ділових зустрічей, здійснення контролю за виконанням контрактів і т. ін.

Ділова віза призначена для тих, хто збирається відвідати країну на запрошення ділових партнерів (з мови документів);

(3) Електро́нна ві́за – віза, подання на яку здійснюється через Інтернет і яка зберігається у спеціальній базі даних, а також прив'язується до номера паспорта.

Електронна віза на кордоні Мексики видається безкоштовно (з наук.-попул. літ.);

(4) Імміграці́йна ві́за – дозвіл на в'їзд особам, які мають намір іммігрувати до країни, що видає таку візу.

Особи, які отримали імміграційні візи США, стають постійними мешканцями Сполучених Штатів (з мови документів);

(5) Проїзна́ (транзи́тна) ві́за – офіційна позначка у закордонному паспорті про дозвіл на проїзд по території певної країни.

Всі троє мали лише проїзні візи, і спинятися в Берліні їм не дозволялось (В. Собко);

У 95-му я двічі перетнув Чехію та Словаччину із заходу на схід. Обидві країни тоді ще не вимагали транзитних віз (Ю. Андрухович);

Для отримання транзитної візи додатково необхідно надати документи, які підтверджують право в'їзду громадянина до держави, до якої він прямує (з мови документів);

(6) Робо́ча ві́за – дозвіл на в'їзд для працевлаштування у відповідній країні.

Росія виглядає найпривабливішою країною для наших заробітчан – тут не потрібна робоча віза (з газ.);

(7) Службо́ва ві́за – дозвіл на в'їзд представникам органів державної влади, бізнесменам, науковцям і т. ін., що в'їжджають в країну у службових справах на запрошення державних установ, підприємств чи організацій.

Службова віза для в'їзду в Україну видається, як правило, на 6 місяців або на період, зазначений у документах, що є підставою для оформлення візи (з наук.-попул. літ.);

(8) Студе́нтська ві́за – дозвіл на в'їзд особам, які приїздять до країни на навчання.

Посольство Канади у Києві надає повний комплекс візових послуг. Наш офіс розглядає заяви на звичайну візу відвідувача, робочу, студентську та імміграційну візи (з мови документів);

(9) Туристи́чна ві́за – дозвіл на в'їзд до країни для обмеженої у часі подорожі з туристичною метою.

Туристична віза дозволяє іноземним громадянам в'їжджати до Італії або шенгенської території на короткий термін до 90 днів (з мови документів);

(10) Шенге́нська ві́за – дозвіл, який дає можливість вільного пересування всіма країнами Шенгенської угоди.

Взявши його [паспорт] до рук, Шлойма цілком машинально прогорнув сторінки – після двох десятків шенгенських віз і штемпелів місцевих європейських влад про їх подовження ще зо три сторінки паспорта залишалися чистими (О. Ірванець).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. віза — ві́за іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. віза — Позначка у паспортному документі, що засвідчує право іноземця або особи без громадянства на в’їзд в Україну і транзитний проїзд через її територію. англ. visa; нім. Visum ['vi:] n –s, -sen; угор. vizum; рос. виза.  Словник із соціальної роботи
  3. віза — Дозвіл (їхати)  Словник чужослів Павло Штепа
  4. віза — -и, ж. 1》 Напис на документі, який засвідчує, що його перевірено офіційною особою. Вексельна віза — датована відмітка про перше пред'явлення векселя строком "о такій-то годині від пред'явлення".  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. віза — (-и) ж.; мол.; жарт. Обличчя. Візу помить перед виходом треба (Запис 2002 р.). БСРЖ, 9.  Словник жарґонної лексики української мови
  6. віза — ві́за (франц. visa, від лат. visus – побачений, переглянутий) 1. Позначка, зроблена службовою особою на документі, що свідчить про його вірогідність або надає йому юридичної сили.  Словник іншомовних слів Мельничука
  7. віза — Письмовий дозвіл на перебування чужинця на території певної держави чи переїзд через неї; видають консульські установи або дипломатичні представники цієї держави.  Універсальний словник-енциклопедія
  8. віза — Ві́за, -за, -зі; ві́зи, віз  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. віза — ВІ́ЗА, и, ж. 1. Напис на документі, який засвідчує, що його перевірено офіційною особою. [Ярчук:] Треба, щоб список дістав принципіальну візу директора (Мик., І, 1957, 380).  Словник української мови в 11 томах
  10. віза — рос. виза (фр. visa, від латин. visus — побачений, переглянутий) — письмова позначка в документі, резолюція, вказівка виконавцям або дозвіл на певні дії, що вимагають такого дозволу. Напр.  Eкономічна енциклопедія