оселедець
ОСЕЛЕ́ДЕЦЬ, дця, ч.
1. Невелика морська промислова риба, яку вживають перев. у засоленому або копченому вигляді.
Заробив на сіль до оселедця! (прислів'я);
На столі парувала картопля.., блискотів политий олією оселедець (М. Руденко).
2. Характерна для козаків старовинна чоловіча зачіска у вигляді довгого пасма волосся на голеній голові; чуприна.
Запорожці звали ще чуприну оселедцем, бо як вона довга, то теліпається, неначе оселедець (О. Стороженко);
Корж зупинився на паперті, заправив за ліве вухо чорний, як дьоготь, оселедець (З. Тулуб).
(1) Черво́ний оселе́дець – привід для відвертання уваги, для замилювання очей.
В українській мовній практиці Канади вживають, наприклад, вислів “червоний оселедець”: “Поступок генерала Моргана – ще один червоний оселедець” .. треба знати, що “червоний оселедець” – це калька англійського фразеологізму (з наук.-попул. літ.);
Як кіт з оселе́дцем па́нькатися (вози́тися) див. па́нькатися;
(2) Як (мов, ні́би і т. ін.) оселе́дців (рідко селе́дців) [у бо́чці], перев. зі сл. набити, напхатися і т. ін. – дуже багато, надмірно або тісно (про велику кількість людей, перев. у якомусь приміщенні).
– Погано у нас, Тамаро. Як оселедців, напхали. Тут для шістьох місця мало, а нас тут шістнадцять (А. Хижняк);
Набилось їх там як оселедців у бочці. Ніде стати, нічого не чути (з газ.);
На тапчані не було нікого, та зате на помості набито, мов селедців у бочці, якихось людських істот, що .. важко дихають (І. Франко).
◇ Зароби́ти на сіль до оселе́дця див. заробля́ти;
(3) Си́вий оселе́дець, заст. – стара, навчена життєвим досвідом людина.
Сиві бороди з села переказали нам давню легенду (І. Волошин);
Діди стоять, понуривши голови .. Довгенько думали сиві оселедці, довгенько один на одного зглядували [поглядали] (П. Куліш).
Словник української мови (СУМ-20)