поминальний
ПОМИНА́ЛЬНИЙ, а, е.
1. церк. Стос. до поминання, поминок.
Під одноманітне читання дячка й незлагоджений спів хору в домі Головатих стукотіли ножі, готувалися страви для поминального обіду (С. Добровольський);
// Признач. для поминання, поминок.
Поминальна кутя.
2. Який містить згадки про померлого.
Коли помер Павло Григорович Тичина, Василь Захарович [Тур] виступив з поминальним словом (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)