попухлий
ПОПУ́ХЛИЙ, а, е.
Дієпр. акт. до попу́хнути, попу́хти;
// у знач. прикм.
Натруджена, зморена, верталася вона щовечора додому, а світом, не вважаючи на попухлі ноги та біль у животі, знову йшла на роботу (Л. Яновська).
Словник української мови (СУМ-20)