прерогатива
ПРЕРОГАТИ́ВА, и, ж., книжн.
Виключне право, перевага, що належить найчастіше якомусь державному органу чи службовій особі.
Ті домагання, які поставив Романчук, то Бог зна, які прерогативи з них вийдуть для русинів (Леся Українка);
– Ніхто ваших прерогатив не віднімає... – А це що за слово? – Ну, прав, прав... (С. Добровольський);
– Я просив би утриматися від оцінки моїх думок. Це поки що не входить у ваші прерогативи (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)