чинність
ЧИ́ННІСТЬ¹, ності, ор. ністю, ж.
Властивість за знач. чи́нний¹.
Голодні маси, вдершися в термідоріанський Конвент, вимагали повернення до влади якобінців і надання чинності конституції 1793 р. (з навч. літ.);
Громадянами України є: особи, які на момент набрання чинності цим законом проживали в Україні, незалежно від походження, соціального і майнового стану, .. політичних поглядів, релігійних переконань (з газ.);
А що Городовському не було куди, власне, квапитись і достатньої чинності в руках він не виявив, то натовп, ніби помщаючись йому за пасивність, щораз далі відштовхував його назад до крайнього кола старих жінок (В. Підмогильний).
ЧИ́ННІСТЬ², ності, ор. ністю, ж., розм.
Властивість за знач. чи́нний².
Панич Гарецький ліз до всіх цілуватись, не звертаючи уваги на матір, яка звикла до чинності і порядку і не дозволяла вільності щодо власних підлеглих (П. Кочура).
Словник української мови (СУМ-20)