-вола, м. (на) -вол'і/-волов'і, мн. -волие, -вол'іў
Орфоепічний словник української мови
Значення в інших словниках
буйвіл —
-вола, ч. Велика свійська тварина – рід бика. || лайл. Про людину.
Великий тлумачний словник сучасної мови
буйвіл —
БУ́ЙВІЛ, вола, ч. 1. Велика свійська парнокопита жуйна тварина родини порожнисторогих з великим тулубом і короткою шиєю. Скриплять татарські гарби, запряжені буйволами і верблюдами (О.
Словник української мови у 20 томах
буйвіл —
БУ́ЙВІЛ, вола, ч. Велика свійська тварина — рід бика. Скриплять татарські гарби, запряжені буйволами і верблюдами (Стор., І, 1957, 77); Чорні, важкі буйволи, ліниво ремигаючи, лежали в загородах у теплій багнюці (Гончар, І, 1954, 82); // лайл. Про людину.
Словник української мови в 11 томах