Значення в інших словниках
-
кепкувати —
кепкува́ти дієслово недоконаного виду рідко
Орфографічний словник української мови
-
кепкувати —
див. ГЛУЗУВАТИ.
Словник синонімів Караванського
-
кепкувати —
див. насміхатися
Словник синонімів Вусика
-
кепкувати —
-ую, -уєш, недок., з кого – чого, над ким – чим і рідко без додатка. Глузувати, сміятися з кого-, чого-небудь; насміхатися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
кепкувати —
КЕПКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., з кого – чого, над ким – чим і без дод. Глузувати, сміятися з кого-, чого-небудь; насміхатися. Дівчата й молодиці завидували Василині й почали кепкувати з неї (І.
Словник української мови у 20 томах
-
кепкувати —
НАСМІХА́ТИСЯ з кого-чого, заст. над ким-чим, а також без додатка (робити кого-, що-небудь об'єктом насмішок, образливих зауважень і т. ін.), ГЛУЗУВА́ТИ, КЕПКУВА́ТИ, СМІЯ́ТИСЯ, КПИ́ТИ розм., КПИ́ТИСЯ розм.
Словник синонімів української мови
-
кепкувати —
Кепкува́ти, -ку́ю, -ку́єш з кого
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
кепкувати —
КЕПКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., з кого — чого, над ким — чим і рідко без додатка. Глузувати, сміятися з кого-, чого-небудь; насміхатися. Дівчата й молодиці завидували Василині й почали кепкувати з неї (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
-
кепкувати —
Кепкува́ти, -ку́ю, -єш гл. 1) Смѣяться надъ кѣмъ, насмѣхаться. Кепкують з його, як із блазня, та тілько за боки беруться. К. ЧР. 139.
Словник української мови Грінченка