Значення в інших словниках
-
світати —
(про початок світанку) розсвітати, розвиднюватися, дніти, (дуже рано) сіріти, світліти, ясніти, зоріти.
Словник синонімів Полюги
-
світати —
світа́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
світати —
Займатися <�заводитися> на світ, РОЗВИДНЯТИСЯ, сіріти, док. обвиднітися.
Словник синонімів Караванського
-
світати —
див. розвиднятися
Словник синонімів Вусика
-
світати —
-ає, недок. 1》 Ставати світлішим, яснішим на світанку; розсвітати. 2》 безос. Наставати (про світанок); розвиднятися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
світати —
СВІТА́ТИ, а́є, недок. 1. Ставати світлішим, яснішим на світанку; розсвітати. – Миколо, мій голубе сизий! – сказала Мокрина. – Чи зоря світає на небі, чи сонце грає чи ніч вкриває землю, – думка про тебе тліє в моєму серці (І.
Словник української мови у 20 томах
-
світати —
СВІТА́ТИ безос. (про настання світанку, ранку), РОЗВИДНЯ́ТИСЯ, РОЗВИ́ДНЮВАТИСЯ, СІРІ́ТИ, ДНІ́ТИ, РОЗСВІТА́ТИ, РОЗСВІТАТИСЯ, СВІТЛІ́ТИ, СВІТЛІ́ШАТИ, ЯСНІ́ТИ, ЗОРІ́ТИ, ЗОРЯ́ТИ розм., МРІ́ТИ. — Док.: розвиднитися, розсвіну́ти, посвітлі́ти, посвітлі́шати.
Словник синонімів української мови
-
світати —
Світа́ти, -та́є; свіну́ти, -не́
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
світати —
СВІТА́ТИ, а́є, недок. 1. Ставати світлішим, яснішим на світанку; розсвітати. — Миколо, мій голубе сизий! — сказала Мокрина. — Чи зоря світає на небі, чи сонце грає чи ніч вкриває землю,— думка про тебе тліє в моєму серці (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
-
світати —
Світати, -тає гл. безл. Свѣтать, разсвѣтать. Світає, край неба палає. Шевч. Ой без милого соловейка і світ не світає. Мет. 5.
Словник української мови Грінченка