чудернацький —
див. ДИВНИЙ.
Словник синонімів Караванського
чудернацький —
див. витіюватий; дивак; химерний
Словник синонімів Вусика
чудернацький —
ЧУДЕРНА́ЦЬКИЙ, а, е. 1. Власт. чудакові; дивний, дивацький. – Кажуть мені, нібито я в останній час стала чудна, навіть чудернацька (І. Нечуй-Левицький); Колись навіть один пан, гостюючи у Лісовських, записував дещицю з його, Терентія, голосу.
Словник української мови у 20 томах
чудернацький —
чудерна́цький прикметник
Орфографічний словник української мови
чудернацький —
-а, -е. 1》 Власт. чудакові; дивний, дивацький. 2》 Незвичайний за формою, змістом; химерний, вигадливий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
чудернацький —
ДИ́ВНИЙ (який викликає подив своїми якостями, поведінкою тощо), ЧУДНИ́Й, ДИВОВИ́ЖНИЙ, ЧУДЕРНА́ЦЬКИЙ, ДИКО́ВИННИЙ розм., ДИВО́ЧНИЙ розм., ДИВОГЛЯ́ДНИЙ діал.
Словник синонімів української мови
чудернацький —
Чудерна́цький, -ка, -ке
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
чудернацький —
ЧУДЕРНА́ЦЬКИЙ, а, е. 1. Власт. чудакові; дивний, дивацький. — Кажуть мені, нібито я в останній час стала чудна, навіть чудернацька (Н.-Лев., IV, 1956, 238); Колись навіть один пан, гостюючи у Лісовських, записував дещицю з його, Терентія, голосу.
Словник української мови в 11 томах
чудернацький —
Чудернастий, чудернацький, чудернацький, -а, -е Странный. Зараз виміняв його в пана за якусь чудерняцьку собаку. Левиц. І. 159. --------------- Чудернастий, чудернацький, чудернацький, -а, -е Странный. Зараз виміняв його в пана за якусь чудерняцьку собаку. Левиц. І. 159.
Словник української мови Грінченка