шляхетський —
ШЛЯХЕ́ТСЬКИЙ, а, е. Стос. до шляхетства, шляхти. На ґвалт Пулавського і Паца Встає шляхетськая земля, І – разом сто конфедерацій (Т. Шевченко); Знову розливалася, шуміла річка братерської крові...
Словник української мови у 20 томах
шляхетський —
шляхе́тський прикметник
Орфографічний словник української мови
шляхетський —
-а, -е. Стос. до шляхетства, шляхти. || Належний шляхті, шляхтичам. || Власт. шляхті, шляхтичеві; такий, як у шляхти, шляхтичів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
шляхетський —
ЗНА́ТНИЙ (який належить до знаті), АРИСТОКРАТИ́ЧНИЙ, ВИСО́КИЙ, БЛАГОРО́ДНИЙ, РОДОВИ́ТИЙ, ІМЕНИ́ТИЙ, ТИТУЛО́ВАНИЙ, ВЕЛИКОРО́ДНИЙ заст., ГОНОРО́ВИЙ заст., МОСТИ́ВИЙ заст.; МОЖНОВЛА́ДНИЙ, ВЕЛЬМО́ЖНИЙ заст., ВЕЛИКОМО́ЖНИЙ заст.
Словник синонімів української мови
шляхетський —
Шляхе́тський, -ка, -ке
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
шляхетський —
ШЛЯХЕ́ТСЬКИЙ, а, е. Стос. до шляхетства, шляхти. На гвалт Пулавського і Паца Встав шляхетськая земля, І — разом сто конфедерацій (Шевч.
Словник української мови в 11 томах
шляхетський —
Шляхетський, -а, -е Дворянскій. Багатого дочка батька, шляхетського роду. Шевч. 275.
Словник української мови Грінченка