витончений
ви́тончений 1
дієприкметник
від: 'ви''тончити'
ви́тончений 2
прикметник
вишуканий; особливо досконалий
Орфографічний словник української мовиви́тончений 1
дієприкметник
від: 'ви''тончити'
ви́тончений 2
прикметник
вишуканий; особливо досконалий
Орфографічний словник української мови